Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
змарніти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
змарнілий — [змарн’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
змарнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
змарнілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до змарніти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
змарнілість — лості, ж. Стан за знач. змарнілий … Український тлумачний словник
змарніти — (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби тощо), помарніти, осунутися, осуватися, податися, подаватися, зів янути, зів яти, пов янути, зблякнути, поблякнути, прив янути, прив ядати, злиняти, полиняти, почорніти, споганіти Пор. виснажуватися … Словник синонімів української мови
схаліти — змарніти … Лемківський Словничок
подавсья — змарнів (подавсья чогоси гет наш Юрко) … Лемківський Словничок
вицвітати — а/ю, а/єш, недок., ви/цвісти, іту, ітеш, док. 1) тільки 3 ос. Втрачаючи попереднє забарвлення, набувати невиразного, нерівного кольору; линяти. 2) перен. Ставати змарнілим, зблідлим, зів ялим … Український тлумачний словник
жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… … Український тлумачний словник
